Народився 23 листопада 1926 року в селі Черниця Корецького району Рівненської області.
1943 року став послушником Свято-Успенської Почаївської Лаври. Протягом 1947-1951 рр. навчався в Московській духовній семінарії, протягом 1951-1955 рр. - у Московській духовній академії, яку закінчив зі ступенем кандидата богослов'я.
25 серпня 1955 року пострижений у чернецтво. 28 серпня 1955 року висвячений у сан ієродиякона, а 4 вересня того ж року - в сан ієромонаха й призначений на прихід у село Костирево Володимирської єпархії.
З січня 1956 року служив у цвинтарній церкві міста Володимира. Протягом 1960-1964 рр. був секретарем Волинської духовної семінарії.
1963 року був возведений у сан ігумена. З 1964 року - викладач Одеської духовної семінарії й старший помічник інспектора семінарії.
21 березня 1966 року возведений у сан архімандрита, призначений ректором Одеської духовної семінарії.
4 квітня 1967 року на засіданні Священного Синоду призначений єпископом Переяслав-Хмельницьким, вікарієм Київської єпархії. З 7 жовтня 1967 року - єпископ Полтавський і Кременчуцький.
25 жовтня 1977 року відправив Л.І.Брежнєву лист, написаний на 200 сторінках, в якому описав біди Церкви. Лист потрапив закордон, був перекладений на багато мов і переданий по радіо «Свобода» та інших радіостанціях. У зв'язку з цим тиск на Церкву було ослаблено, але сам єпископ був покараний - переведений на Вологодську кафедру, куди не зміг поїхати через хворобу.
27 грудня 1979 року призначений архієпископом Астраханським та Єнотаївським. У сан архієпископа возведений 7 вересня 1978 року.
З 19 лютого 1990 року призначений архієпископом Хмельницьким і Кам'янець-Подільським, з 20 березня того ж року - архієпископом Івано-Франківським і Коломийським, з 1992 року - архієпископом Полтавським і Кременчуцьким і головою Канонічної комісії Священного Синоду Української Православної Церкви.
